Щодо єпископів та дияконів
1Правдиве це твердження: якщо хтось прагне бути єпископом, то бажає доброго діла. 2Однак єпископом має бути людина, якій не можна дорікнути: чоловік однієї жінки, стриманий, розважливий, чесний, гостинний, здатний навчати, 3не схильний до пияцтва, не забіяка, а лагідний, не сварливий, не грошолюб, 4 має добре керувати своїм власним домом, тримати дітей у покорі, з усією повагою. 5(Адже коли хтось не знає, як керувати своїм власним домом, то як наглядатиме за Божою церквою?) 6 Він не має бути новонаверненим, щоби, загордившись, не впав під той осуд, що й диявол. 7Він повинен мати добре свідчення від тих, що зовні, щоб не впав у зневагу та не потрапив у пастку диявола.
8Диякони теж мають бути поважними, не дволичними в мові, не схильними до надмірного споживання вина, не охочими до брудної наживи. 9 Вони повинні триматися таємниці віри з чистим сумлінням. 10Їх треба спочатку випробувати, і, якщо вони бездоганні, нехай служать як диякони.
11Так само й жінки мають бути поважними, не займатися плітками, мають бути розважливими, вірними в усьому.
12Диякони нехай будуть чоловіками однієї жінки й нехай добре керують дітьми та своїм домом. 13Адже ті, хто добре виконує служіння диякона, здобувають собі добру репутацію та велику впевненість у вірі, яка є в Христі Ісусі.
Причини Павлових настанов
14Пишу тобі це, сподіваючись незабаром прийти до тебе, 15щоб, коли забарюся, ти знав, як треба поводитися в Божому Домі, яким є Церква Бога Живого, стовп та основа істини. 16Безперечно, великою є таємниця набожності:
«Той, Хто явився в тілі,
був виправданий Духом,
Його бачили ангели,
Його проповідували між народами,
у Нього повірили у світі,
Він вознісся у славу».